11 помилок майстрів в обробці інструментів — і як їх уникнути?

Як дотримуватися санітарно-гігієнічних норм у салонах? Експерт проекту «Безпечний Майстер» Олена Моржова розповідає про поширені помилки майстрів та радить, як можна їх уникнути. 

---

310

Як відбувається лабораторний контроль?

Ми беремо змиви з інструментів на предмет БГКП (бактерії групи кишкової палички) та для контролю стерильності інструментів. Це потрібно, щоб лабораторно підтвердити дотримання санітарно-протиепідемічного режиму та безпеку послуг. Якщо виявляємо у змивах БГКП або нестерильні проби, допомагаємо закладам виявити причину та надаємо рекомендації з їх усунення.

Якщо у закладі є проблема зі стерильністю, мій перший крок – це бесіда з майстром. Я прошу розказати й показати, що він робить з інструментами після використання.

Що має знати майстер?  

Він має знати, що інструменти потрібно обробляти після кожного клієнта. Правила однакові для всіх груп інструментів: манікюрно-педикюрних, перукарських, інструментів косметолога та майстра перманентного макіяжу.

Який він — правильний алгоритм обробки?

Після використання всі інструменти занурюються у розчин для дезінфекції. При цьому над інструментами має бути шар розчину мінімум в 1 сантиметр. Необхідно витримати їх у рідини той час, що зазначений в інструкції до деззасобу. Наступні етапи: промивання проточною водою, сушіння та стерилізація в сухожарі чи автоклаві впродовж часу, що визначений у технічному паспорті приладу.

Де найчастіше помиляються майстри? 

На всіх цих етапах можна припуститися помилок, які зведуть усі попередні зусилля нанівець. Найчастіше я стикаюся з такими: 

1. Спочатку вода, потім — дезрозчин

Деякі майстри спочатку миють використані інструменти під проточною водою, а не занурюють у дезрозчин. Це лише поширює небезпечні бактерії по поверхнях. За правилами дезінфекції, забруднені інструменти потрібно занурювати у дезрозчин одразу після використання. 

2. Розпилювання дезрозчину

Трапляються майстри, які не занурюють інструмент у деззасіб повністю, а розпилюють розчин по поверхні. Таким способом неможливо обробити складнодоступні ділянки інструментів. Тільки повне занурення може забезпечити якісну дезінфекцію. 

3. Неправильна пропорція засобу і води у розчині

На власній практиці зустрічала випадки, коли концентрація розчину була у 100 разів вищою за потрібну. Це призводить до псування інструментів: чекайте на корозію та затуплення. Для персоналу це теж небезпечно: надто концентровані розчини подразнюють шкіру, можуть викликати алергію і навіть професійні захворювання.

4. Завеликий час експозиції

Майстри залишають інструмент у дезінфекційному розчині на більший час, ніж вказаний в інструкції. У мене траплялися випадки, коли інструменти тримали у розчині всю ніч. Це шкодить покриттю так само, як і надто концентровані дезрозчини.

5. Нелегальні деззасоби

Не всі деззасоби дозволені для застосування в Україні. Тому майстри іноді не мають на них належних документів: Висновку ДСЕЕ (Державної санітарно-епідеміологічної експертизи) та Методичних вказівок від виробника. Я навіть стикалася з випадками, коли Інструкція до засобу була написана іноземною мовою, а перекладу майстер не мав. Ми не могли навіть встановити, чи це взагалі деззасіб, чи щось інше. 

6. Зберігання деззасобу у сторонньому посуді

Іноді майстри переливають деззасіб в іншу ємність для зручності. Наприклад, у звичайну пластикову пляшку. Цього робити в жодному разі не можна! Деззасіб має зберігатися в “рідній” пляшці, де вказані номер партії та строк придатності.

7. Ігнорування кольору індикатора

Деякі майстри користуються інструментами з крафт-пакету, в якого не змінився колір індикатора. Чому він не змінив колір? Причина: ви заклали забагато пакетів з інструментами водночас. Циркуляція повітря порушується, що призводить до неякісної стерилізації.

8. Недотримання режимів стерилізації

Зазвичай майстри так вчиняють, бо клієнт прийшов раніше, ніж завершився цикл стерилізації. Як результат: нестерильний інструмент та загроза інфікування клієнта й навіть майстра. Не забувайте, що під час будь-якої процедури є великий ризик отримати мікротравми.

9. Недостатня кількість наборів інструментів у майстра

Наслідки завжди однакові: не вистачає часу для якісної обробки інструментів перед кожним наступним клієнтом. Звідси — велика загроза інфікування. Не забувайте, що у майстра має бути принаймні 3 набори інструментів.

10. Дезінфекція після стерилізації

Трапляється, що майстри розпилюють деззасіб на інструменти після стерилізації. Часто цього просять клієнти — про всяк випадок. Але інструмент вже стерильний і не потребує додаткової дезінфекції.

11. Стерилізація перукарських інструментів — а навіщо?

Дуже часто перукарі не розуміють, навіщо їм стерилізувати свій інструмент. Якщо у вашій роботі існує навіть мінімальна загроза поранення клієнта, таке питання не має виникати. Очевидно, що під час роботи перукаря поранення можливі. І найчастіше — самого майстра. 

А тепер — до підсумків!

 

Вимоги до сучасних салонів, студій та інших об’єктів б’юті-індустрії нічим не поступаються вимогам до закладів охорони здоров’я — стоматологічним та хірургічним кабінетам, тощо. 

Тому, щоб лабораторні проби у вашому салоні завжди давали відмінний результат, пам’ятайте:

• послідовна обробка інструментів (дезінфекція, передстерилізаційне очищення, стерилізація) — запорука стерильності інструментів; 
• чітко керуйтеся інструкціями до вашого деззасобу — тоді інструмент не зіпсується та пройде дезінфекцію належним чином; 
• наборів інструментів має бути достатньо, щоб встигнути якісно обробити та підготувати їх до використання. 

Варто регулярно проводити контроль якості стерилізації у вашому салоні. Єдиний спосіб дізнатися, наскільки ефективна ваша стерилізація, — це допомога фахівця. Запрошуйте у салон представника лабораторного центру, який проведе необхідні дослідження, принаймні раз на 3-6 місяців.